До складу делегації увійшли Ю. Косенко, О. Тимчишин, О. Василенко та А. Коваленко. Екскурсія стала можливою за сприяння та у супроводі начальника відділу рекреації та екологічного виховання Регіонального ландшафтного парку «Клебан-Бик» Тетяни Василівни Керносенко.

О.І. Погребняк провів дуже насичену та змістовну екскурсію, розповів про історію створення ландшафтного парку, його унікальний рослинний і тваринний світ, екологічні проблеми регіону та охорону природи.

В результаті змістовної бесіди з виконуючим обов'язки директора цього позашкільного закладу Дмитром Олександровичем Захаровим та його співробітниками було накреслено перспективи співпраці між сторонами.

Оскільки популяризація біологічних знань, еколого-просвітницькі та еколого-практичні заходи, наукова й просвітницька діяльність у сфері біології є інтегральним складником діяльності ГО «Українська Ініціатива», налагодження безпосередніх контактів з Донецьким обласним еколого-натуралістичним центром — це важлива подія, яка, сподіваємося, стане вагомим чинником, що сприятиме активізації діяльності організації на теренах Донецької області.

Окрім того, в рамках розвитку нещодавно започаткованого освітнього біологічного відеоканалу Sci-Space UA Channel, делегація ГО «Українська Ініціатива» відвідала Менський зоопарк, — єдиний в Україні зоопарк державного значення, що розташований в райцентрі.

Там було здійснено низку цікавих спостережень, результати яких можна буде знайти на відеоканалі.

Темою уроку було «Знайомство з тенреками (Tenrecidae)». Представники родини тенрекових є надзвичайно цікавими тваринами, котрі мешкають, здебільшого, на Мадагаскарі.

Під час візиту відбулося обговорення подальших екологічних та біологічно-просвітницьких акцій, що заплановані організацією на поточний рік.

Цього разу урок був присвячений темі: «Яйце як біологічний об'єкт». На ньому були присутні учні 5-го класу, а також окремі учні старшого віку.

Декада землі – загальна назва періоду з 18 по 28 квітня, під час якого у деяких навчальних закладах відбуваються різні заходи екологічного та біологічного спрямування.

Цього разу тема уроку була «Знайомство з представниками роду Sus та деякими іншими представниками родини Suidae».

Нагадаємо, що в рамках своєї екологічно-просвітницької діяльності науковці побували у школі №108 22 листопада 2016 року з уроком на тему «Знайомство з морськими павуками (Pantopoda)».

Під час візиту, що відбувся 6 березня 2017 року, було обговорено нові екологічно-просвітницькі акції, заплановані організацією на 2017 рік.

А саме, 22 листопада 2016 року у середній загальноосвітній школі №108 (м. Київ) для учнів 11-го класу було організовано відкритий урок з біології на тему «Знайомство з морськими павуками (Pantopoda)».

За свідченням Києво-Печерського Патерика, давньоруський письменник та один з перших ігуменів Києво-Печерського монастиря Феодосій (бл. 1036-1074) «имел пещеру в селе Лесниках и живал в оной через весь великий пост» (вважається, що ім’я Феодосія Печерського носить сусіднє село Ходосівка).

На межі ХІ-ХII століть поруч з Лісниками, 1-2 км у бік Дніпра, був заснований великий і колись добре відомий Гнилецький монастир, який занепав і запустів внаслідок монгольської навали. Лише 1498 року історичні джерела вдруге згадують про існування Лісників. То був лист Семена Скалковича в актовій книзі Києво-Печерської Лаври, в якому той зобов’язався «за себе й нащадків своїх платити Печерській Лаврі по копі грошей з маєтностей Лісник».

Один із пізніших власників Лісників Адам Іванович Богуфал 1 серпня 1596 року продав лісницьку маєтність князеві Юхиму (Якиму) Корецькому та його дружині Ганні, уродж. Хоткевич. Хоча за свідченням Печерського монастиря у 1595 році монастирське село Лісники озброєними наїздами захопив волинський воєвода Корецький.

Часи Корецьких були, мабуть, найяскравішим періодом в історії цього поселення (яке на той час в документах називалось містом). Історик Е.Руліковський писав, що «Князь Юхим ціле життя присвятив лицарському заняттю, а поки він водив загони з походу в похід, то його заповзятлива дружина вдома пильно дбала про господарство, тож рік у рік їхнє багатство зростало.

У Лісниках Корецькі мали свій замок на одній з гір над селом (в селі і досі цей горбок називають «Замкова гора»). Скориставшись сприятливою ситуацією, княгиня приєднала до своїх володінь також сусідні урочища: Гнилеччину, Куликів і Кольний луги, які були власністю Софійського та Видубицького монастирів (на той час вони належали до уніатів), і, незважаючи на постанову суду в Любліні, силою утримала їх у своїй власності, а потім передала у спадщину нащадкам. Відомо, що один з її синів – Кароль Корецький – за один тільки 1633 рік отримав від Лісників з Ходосівкою 200 золотих чиншу та 800 – оренди.

У роки визвольної війни XVII ст. лісничани мали самоврядування на чолі з отаманом, про що свідчить лист Богдана Хмельницького до київського полковника Антона Ждановича (25 травня 1654 р.) із забороною мешканцям Лісників та Ходосівки ловити рибу у водоймах, що належали Видубицькому монастирю.

Козацький устрій, поширившись більшістю українських земель, був прийнятий і в Лісниках. Місцеве населення вважало себе козаками, виряджало загони на захист Батьківщини. Навіть тепер, через три з половиною століття, серед їхніх далеких нащадків живе спогад про те, що село було колись козацьким.

Проте тривале воєнне лихоліття забрало безліч життів, дуже підірвало господарство, призвело до ослаблення та спустошення українських міст і сіл. Смерть і руїна не минули і Лісники, чисельність населення різко скоротилась, у полум’ї ворожих наїздів був знищений замок Корецьких. 19 грудня 1670 року гетьман Петро Дорошенко передав «село, або колись бувше містечко, Лісники з усіма належностями» Видубицькому монастирю, «дозволяючи їм людей там обирати і осаджувати, всякі звідти відбирати повинності і пожитки». Відтоді до 1786 року лісничани були монастирськими селянами.

Внаслідок секуляризації, проведеної Катериною II, мешканці Лісників стали казенними селянами. На той час там у 27 хатах мешкало 127 душ.

Багатьма цінними відомостями про те, яким було це село в середині XIX ст., ми зобов’язані Домініку П`єру Де ля Флізу (1787-1861) – колишньому військовому медику армії Наполеона, який згодом був старшим лікарем по відомству державних маєтностей Київської губернії. Де ля Фліз також залишив виконаний ним акварельний малюнок з панорамою Лісників.

У селі з 1836-го до 1851 року служив у місцевій Преображенській дерев’яній церкві дід великого історика і громадського діяча Михайла Грушевського – Федір Васильович Грушевський. Федір Грушевський сприяв відкриттю першої церковно-приходської школи.

Cело не минула і Перша Світова війна, і Жовтнева революція, голодомор, репресії, розкуркулення, Друга Світова війна, часи радянської влади.